Регенеративне лікування наслідків інсульту, черепно-мозкових та спінальних травм, “наслідків розсіяного склерозу”

  • 0

Регенеративне лікування наслідків інсульту, черепно-мозкових та спінальних травм, “наслідків розсіяного склерозу”

Наслідками гострих станів – інсульту, енцефаліту, черепно-мозкових та спінальних травм, а також хронічних дегенеративних захворювань мозку є неврологічний дефіцит, який згідно даних Державної статистики зберігається у пацієнтів після ГПМК у 30-60% дорослого населення та 80% дитячого населення, після ЧМТ – 37% випадків, ХСМТ у 50%. При розсіяному склерозі неврологічний дефіцит наступає повільно періодами загострення і ремісії, але завжди. Відновдення неврологічного дефіциту-одне з ключових питань та основних проблем не лише в Україні, а й у світі. Це проблема медична, соціальна та економічна.

«Неврологічний дефіцит» зазвичай проявляється руховою дисфункцією, розладами чутливості, порушеннями координації, розладами сечовипускання, порушеннями мови, ковтання, фонації, нюху, слуху, зору та смаку, розладами сечовипускання.

Неврологічний дефіцит внаслідок ГПМК за ішемічним типом проявляється слабістю, обмеженням чи відсутністю руху в протилежній половині тіла (контлатеральним геміпарезом, геміплегією) або в одній руці чи нозі (монопарез), порушенням ходи, порушенням мови, ковтання та фонації, розладами сечовипускання. Можуть мати місце центральні болі. У пацієнтів з глибоким неврологічним дефіцитом (у лежачих пацієнтів) формуються пролежні та приєднуються вторинні інфекції – застійна пневмонія, пієлонефрит, гломерулонефрит, формуються контрактури. Високий ризик виникнення повторних інсультів. Головний біль, головокружіння, порушення пам’яті та уваги, сповільнення мислення, сповільнення відповідей на запитання – симптоми, які часто спостерігаються і зберігаються після перенесеного інсульту також.

Геморагічний інсульт – перебігає складніше, є більш небезпечним для життя та у 80% випадків призводить до летальних наслідків. У решти 20% пацієнтів визначаються ті ж самі наслідки, що і при ішемічному інсульті, однак, більш «грубо» виражені – і рухова дисфункція (глибокий геміпарез), і порушення мови, ковтання, стійкі розлади сечовипускання та інтелектуально-мнестичні порушення.

Наслідками ЧМТ окрім рухової дисфункції є психо-емоційні та інтелектуально-мнестичні порушення – психічні розлади, емоційна лабільність – приступи агресії, що змінюються депресією, апатія, неопрятність, порушення пам’яті та уваги, апраксія (втрата навиків та черговості дій), агнозія (порушення впізнання  та розуміння значення предметів), розлади сечовипускання та функцій черепно-мозкових нервів (при відкритій ЧМТ)– усі симптоми, які зберігаються та турбують пацієнтів після перенесеної ЧМТ. Вторинна симптоматична епілепсія з парціальними чи генералізованими судомами та арезорбтивна гідроцефалія (особливо при відкритих ЧМТ) – два супутні захворювання, які виникають після перенесеної ЧМТ.

Так як основним симптомом ЧМТ є порушення свідомості (поверхневе та глибоке поруглушення, сопор, кома I,II,IIIст), то наслідком такої ЧМТ може бути вегетативний стан або аппалічний синдром – це патологічний стан, при якому кора головного мозку не функціонує, але життєдіяльність організму підтримується шляхом функціонування інших областей гловного мозку (стовбура мозку). Такі пацієнти найчастіше виписуються зі стаціонару додому чи в спеціалізовані реабілітаційні центри з симптоматичною терапією, спрямованою на попередження виникнення пролежнів та септичних ускладнень. Вторинна симптоматична епілепсія теж має місце.

Основним і єдиним наслідками легкої  ЧМТ є астено-вегетативний синдром, який характеризується почервонінням чи блідістю обличчя, тахікардією чи брадикардією, артеріальною гіпотензією або гіпертензією, локальним гіпергідрозом.

Наслідками хребетно-спинномозкових травм є розлади чутливості (поверхневої та глибокої) та рухові розлади (парез,параліч), вегетативні розлади – від рівня пораження спинного мозку (шийного, грудного, поперекового відділу) вниз та нетримання сечі. Найбільш небезпечними є травми шийного відділу хребта, які призводять до паралічу дихання. Життєдіяльність таких пацієнтів пожиттєво приходиться підтримувати шлучною вентиляцією легень.

Супутньо поражаються периферійні корінці та периферійні нерви, вегетативні ганглії – формується ради куло-, невро- та гангліопатія з відповідною клінічною симптоматикою-болем, м’язовою слабість.

При розсіяному склерозі визначається рухова, чутлива, координаторна дисфункції, та порушення зору, порушення сечовипускання за центральним типом в залежності від форми захворювання. Наслідками загострень розсіяного склерозу буде наростання неврологічного дефіциту поступове в динаміці та висхідний параліч.

Багато зусиль прикладається для вирішення питань інвалідизації в світі – це і відновна медикаментозна терапія, реконструктивні нейрохірургічні оперативні втручання, субдуральна та периневральна електростимуляції, крізшкірні стимуляційні методи відновної терапії (TENS), реабілітація.  Саме з цією метою – відновлення пацієнтів з неврологічним дефіцитом та грубим неврологічним дефіцитом – був напрацьований спосіб регенеративного лікування, який застосовується у нашому центрі та дозволяє вилікувати неврологічний дефіцит та поставити паралізованих пацієнтів на ноги, незалежно від причини, яка призвела до даного захворювання (інсульт, енцефаліт, травма чи розсіяний склероз) та тривалості захворювання.

Навіть якщо пацієнт хворіє розсіяним склерозом протягом 10,20 років і має певний ступінь неврологічного дефіциту (рухової дисфункції), високий рівень паралічу та глибина ступеня вираженості є значною – таких пацієнтів можна регенерувати «відновити» шляхом регенеративного лікування, яке застосовується у нашому центрі незалежно від причини, форми та перебігу захворювання та не залежно від віку (молоді люди, дорослі, люди старшого віку). Єдине, що має значення виконувана терапія. Після гормонотерапії, імуномодуляторів, регенерувати організм важче і довше.


Leave a Reply