Відновне лікування паралічу

  • 0

Відновне лікування паралічу

Відновне лікування паралічу

Скільки людей в Україні страждає паралічем – чіткої статистики немає, але є статистика даних США, де науково-технічний прогрес, стандарти своєчасного виявлення і надання допомоги випереджують країни Європи та інших країнах світу. Близько 5,4 мільйони людей в США живуть з певним видом паралічу. Це приблизно 1 людина з 50 осіб. З причин виникнення паралічу домінує судинна патологія, хребетно-спинно-мозкова травма та розсіяний склероз. Зі своєї сторони можемо сказати, що в Україні теж домінувала судинна патологія в мирний час, та у зв’язку з військовими діями значну частину складають та складатимуть вогнепальні, контузійні травми, розсіяний склероз та ДЦП, що складає 2,4-2,5 випадків на 1000 населення. Частота виникнення цих захворювань є вищою в Україні та зростає за останній період часу (дані – в попередніх публікаціях).

Отже,  розрізняють 2 види паралічу: центральний та периферійний. Також він буває вроджений (ДЦП) та набутий.

Центральний параліч виникає внаслідок захворювань ЦНС, таких як: розсіяний склероз, ішемічний та геморагічний інсульти, бактеріальний чи вірусний енцефаліт та мієліт, поліомієліт, черепно-мозкові та травми хребта і спинного мозку, післяопераційні паралічі, вроджені – ДЦП та ін…

Симптомами центрального паралічу є: підвищення тонусу м’язів (гіпертонус), підвищення рефлексів (гіперрефлексія), поява патологічних рефлексів та клонічні спазми стоп, кистей, колінних чашечок та обмеження рухів. Пальпаторно м’язи напружені, щільні на дотик. При тривалих захворюваннях спастичний гіпертонус призводить до формування контрактур.

До периферійного паралічу відносять: пошкодження периферійних нервів, сплетень та черепно-мозкових нервів.Виникають вони внаслідок компресійних, травматичних, пухлинних (невринома периферійного нерва), інфекційних та обмінних поражень.

Симптомами периферійного паралічу є: зниження або відсутність рефлексів (гіпорефлексія, арефлексія), зниження або відсутність м’язового тонусу (гіпотонія чи атонія), атрофія м’язів. При периферичному паралічі в атрофованих м’язах можуть спостерігатися фібрилярні посмикування у вигляді швидких скорочень окремих м’язових волокон або пучків м’язових волокон (фасцікуляції). Також спостерігаються порушення чутливості і вегетативні розлади у зоні сегментарної інервації, так як периферичний нерв є змішаним і у ньому проходять рухові і чутливі волокна.

Єдине захворювання, яке має в собі ознаки центрального і периферійного паралічу – бічний аміотрофічний склероз (БАС).

Симптомами пораження черепно-мозкових нервів (також периферійного парлічу) є: погіршення зору, двоїння в очах (диплопія), розширення зіниці (мідріаз), незмикання очної щілини, збіжна, розбіжна косина, опущення верхньої повіки (птоз), сльозотеча,
випинання очного яблука назовні,
згладження носо-губних складок, звисання щоки, неможливість витягнути губи вперед, надути щоки, розлади смаку, параліч відповідної половини язика,  фібрилярніпосмикування язика, дизартрія, гугнявий відтінок голосу, афонія, порушення ковтання і жування. Неможливість повороту голови в здорову сторону і підняття плеча, опущення плеча,
обмеження піднімання руки вище горизонтальної лінії, порушення дихання (параліч діафрагми).

Лікування паралічу в гострому періоді включає в себе купірування гострого стану, який призвів до виникнення плегії (етіотропна, патогенетична, протинабрякова терапія) та відновна терапія (ноотропна, метаболічна, антигіпоксантна терапії), що дозволяє при своєчасному зверненні відновити параліч повністю чи частково. Хронічні повільно прогресуючі неврологічні захворювання чи повторні гострі стани призводять до поглиблення та закріплення неврологічного дефіциту і тут виникають проблеми. Все лікування по житті спрямоване на боротьбу з загостреннями та боротьбу зі спастикою і новими загостреннями чи кризовими станами, що заставляє людей просто навчитися жити з даною патологією та переживати певний стрес, тривогу, страх, що в свою чергу теж збільшує частоту загострень і посилює неврологічний дефіцит. Проблема тривало існуючих паралічів та відновлень не вирішена у світі. Однак, Існує нейрохірургічне лікування паралічів (центральних і периферійних) – електростимуляція периневральними чи субдуральними електродами, яка дає певний ефект при деяких захворюваннях-має значення глибин паралічу.

Однак, в Лікувальному центрі «Вікторія» давно (35 років тому) напрацьована методика відновного регенеративного лікування паралічу, яка немає аналогів у світі та дозволяє відновити рухи незалежно від тривалості захворювання. У нас лікувалися та лікуються пацієнти як з вперше виникшим захворюванням, та з 3-,5-,10- та 25-річною тривалістю захворювання. Усім пацієнтам неврологічний дефіцит було відновлено (вилікувано). Сьогодні ми твердо можемо сказати, що параліч можна вилікувати і у людини 70 років (старшого віку), що хворіє протягом 25 років та має грубий неврологічний дефіцит (EDSS-9 балів).

Під час регенеративного лікування відбувається відновлення й іншого неврологічного дефіциту – розладів чутливості, порушення координації рухів, зору, слуху, смаку також відбувається.

Лікування відбувається в амбулаторному порядку з обов’язковим контрольним обстеженням 1 раз на місяць.


Leave a Reply